Повідомлення

Вільне місце на полиці ще не є придатним місцем для зберігання. Кислоти, луги, окислювачі або легкозаймисті рідини можуть бути стабільними окремо, але все одно небезпечно реагувати, якщо вони стоять поруч, витікають або змішуються.

Тому для безпечного зберігання хімікатів важливі не лише температура та упаковка. Вирішальне значення мають також клас небезпеки, обсяг зберігання, можливі реакції, можливості збору та захист від несанкціонованого доступу.

Цей посібник показує, як систематично класифікувати хімікати на підприємстві, в лабораторії або майстерні, які групи речовин слід зберігати окремо та які дані потрібно перевірити перед розміщенням.

Чому хімікати потрібно зберігати окремо?

Хімікати розділяють не лише тому, що вони мають різні назви або призначення. Вирішальним є те, що може статися при спільному інциденті.

Якщо контейнер стане негерметичним, несумісні речовини можуть реагувати одна з одною. Можливі наслідки:

• сильне виділення тепла,
• пожежа або вибух,
• виділення отруйних або їдких газів,
• сильне спінювання або розбризкування,
• Підвищення тиску в контейнерах,
• Пошкодження упаковок,
• Забруднення великих запасів.

Класичним прикладом є кислоти та лужні продукти. При взаємодії великих кількостей може виділятися значна кількість тепла внаслідок реакції нейтралізації. Ще критичнішою стає ситуація, коли кислота реагує з речовиною, що утворює небезпечний газ.

Тому правила зберігання не можна будувати лише за назвами продуктів, розмірами тари або вільними місцями на полицях. Вирішальне значення мають інформація з паспорта безпеки та властивості відповідної групи речовин.

Які норми діють для зберігання хімікатів?

Для промислового зберігання небезпечних речовин у Німеччині особливо важливим є Положення про небезпечні речовини. Воно вимагає, щоб небезпечні речовини зберігалися таким чином, щоб не загрожували ні здоров'ю людини, ні навколишньому середовищу. Крім того, необхідно вжити заходів проти зловживань та неправильного використання.

Die TRGS 510 «Зберігання небезпечних речовин у пересувних контейнерах» konkretisiert ці вимоги, наприклад, для:

• Пляшки,
• Каністри,
• Бочки,
• Мішки,
• IBC-контейнери,
• Балончики для стисненого газу,
• Складські контейнери та шафи безпеки.

Вона розглядає, зокрема, загальні вимоги до зберігання, обсяги зберігання, пожежну безпеку, утримуючі пристрої та спільне зберігання різних груп небезпечних речовин.

Для небезпечних речовин у стаціонарних ємностях додатково діють інші нормативні документи, зокрема TRGS 509.

Які заходи необхідні на конкретному підприємстві, залежить, серед іншого, від:

• класифікації продукту,
• кількості, що зберігається,
• типу тари,
• місцю зберігання,
• діяльності,
• можливим пожежо- та вибухонебезпекам,
• результатам оцінки ризику.

Ця стаття надає практичну орієнтацію, але не замінює виробничу оцінку ризику або кваліфіковану перевірку індивідуальної ситуації зберігання.

Що потрібно перевірити перед зберіганням?

Перш ніж помістити продукт на полицю або в захисну шафу, слід перевірити щонайменше п'ять джерел інформації.

1. Маркування на упаковці

Перевірте:

• Назва продукту,
• Піктограми GHS,
• Сигнальне слово,
• H-речення,
• P-речення,
• концентрація
• Дані виробника або постачальника.

Маркування показує, які небезпеки існують в принципі. Однак для конкретного рішення про зберігання його самого часто недостатньо.

2. Паспорт безпеки

Для зберігання особливо важливі такі розділи:

• Розділ 2: Можливі небезпеки,
• Розділ 6: Заходи при ненавмисному вивільненні,
• Розділ 7: Поводження та зберігання,
• Розділ 9: Фізико-хімічні властивості,
• Розділ 10: Стабільність та реакційна здатність,
• Розділ 13: Утилізація.

Розділ 7 часто називає температурні умови, захист від вологи або світла та вимоги до тари. Розділ 10 показує, яких речовин, матеріалів та умов слід уникати.

3. Кількість зберігання

Маленька лабораторна пляшка являє собою іншу вихідну ситуацію, ніж кілька каністр або бочка. Зі збільшенням кількості можуть виникати додаткові вимоги до:

• Складські приміщення,
• Захисні шафи,
• Пожежний захист,
• вентиляція
• Об'єм збірника,
• Обмеження доступу

виникають.

TRGS 510 розрізняє, серед іншого, малі кількості поза складом і кількості, для яких застосовуються додаткові захисні заходи. Конкретна оцінка повинна проводитися на основі небезпечних речовин та загальних кількостей.

4. Матеріал тари

Не кожна речовина сумісна з будь-яким пакувальним матеріалом. Хімікати можуть пошкоджувати певні пластмаси, метали, ущільнення чи закривки.

Продукти слід зберігати, по можливості, у відповідній оригінальній упаковці. Перед переливанням необхідно попередньо з'ясувати, чи:

• тара та закривка є хімічно стійкими,
• матеріал придатний для температури зберігання,
• може утворювати тиск,
• потрібна світлонепроникна упаковка,
• можливе однозначне маркування.

5. Можлива реакція з сусідніми речовинами

Найважливіше питання:

Що станеться, якщо обидві ємності одночасно протікають?

Лише цей розгляд показує, чи можна зберігати речовини на одній полиці, в одній шафі, в одній секції зберігання або взагалі в одному приміщенні.

Спільне зберігання, роздільне зберігання та окреме зберігання

У повсякденній практиці зберігання три терміни часто плутають.

Спільне зберігання

При спільному зберіганні різні небезпечні речовини знаходяться в одній зоні зберігання без додаткових просторових бар'єрів між ними.

Це допустимо лише тоді, коли можливі взаємодії не спричиняють додаткової небезпеки.

Роздільне зберігання

При роздільному зберіганні речовини знаходяться в одному складі або приміщенні, але відокремлені одна від одної відповідними заходами.

Можливі заходи:

• достатня відстань,
• окремі шафи,
• окремі піддони для збору,
• вогнестійкі перегородки,
• окремі секції зберігання.

Окреме зберігання

Окреме зберігання означає більш глибоке просторове розділення, наприклад:

• окреме приміщення для зберігання,
• окрема будівля для зберігання,
• окрема протипожежна секція,
• окремий контейнер для зберігання.

TRGS 510 містить таблицю сумісності зберігання, в якій речовини оцінюються за класами зберігання. Класифікація повинна ґрунтуватися не лише на одній піктограмі, а на повній оцінці та продуктоспецифічних даних.

Чи дозволено зберігати кислоти та луги разом?

Кислоти та луги слід зберігати так, щоб у разі витоку вони не контактували між собою.

Під час реакції може виділятися багато тепла. Залежно від концентрації, кількості та речовини рідини можуть закипати, розбризкуватися або пошкоджувати ємності.

На практиці це означає для зберігання:

• використовувати окремі піддони для збору,
• не зберігати один над одним,
• використовувати відповідні, стійкі до хімічних речовин шафи,
• перевіряти сумісність матеріалу ємностей,
• чітко маркувати сильні кислоти та сильні луги,
• Перевіряйте паспорти безпеки на наявність додаткових несумісностей.

Особливо несприятливо розміщувати ємності з кислотами над ємностями з лугами. Якщо верхня ємність протікає, рідина, що витікає, може безпосередньо потрапити на несумісну групу речовин.

Не всі кислоти однакові

Позначення „кислота“ недостатнє для прийняття рішення щодо зберігання. Деякі кислоти мають додаткові властивості, наприклад:

• окиснювальний
• займистий
• сильно леткий
• токсичний
• реагує з водою

Тому окислювальну кислоту не можна автоматично розглядати як будь-яку іншу неорганічну кислоту.

Не всі лужні продукти однакові

Також для лугів та лужних твердих речовин необхідно враховувати концентрацію, агрегатний стан та реакційну здатність.

Гігроскопічні тверді речовини можуть поглинати вологу з повітря, злежуватися або утворювати сильний лужний розчин. Тому тара повинна залишатися сухою та щільно закритою.

Правильне зберігання окислювачів

Окислювачі можуть спричиняти або посилювати пожежі, хоча самі по собі вони не обов'язково горючі. Тому їх слід тримати подалі від горючих, органічних та відновлювальних речовин.

Критичні сусідства можуть виникати, наприклад, з:

• розчинники
• олії та жири
• папір та деревина
• органічні порошки
• відновники
• легкозаймисті речовини
• певні метали

Під час зберігання слід перевіряти:

• Які несумісні речовини вказані в розділі 10 паспорта безпеки?
• Чи потрібно захищати продукт від тепла або прямого сонячного світла?
• Чи є упаковка вільною від органічних забруднень?
• Чи можуть розлиті речовини потрапити в спільний піддон?
• Чи знаходяться горючі матеріали в безпосередній близькості?

Навіть забруднені робочі інструменти можуть бути проблематичними. Ганчірку, шпатель або лійку з органічними залишками не слід використовувати для сильного окислювача без перевірки.

Зберігання займистих рідин та розчинників

Розчинники, компоненти лаків та інші займисті рідини можуть виділяти пари. Ці пари можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші та займатися від джерел запалювання.

Особливо важливими є:

• температура спалаху
• температура кипіння
• тиск пари
• температура зберігання
• вентиляція
• можливі джерела запалювання
• електростатичний заряд

Федеральне агентство з охорони навколишнього середовища зазначає, що під час зберігання та перевантаження легколетких органічних сполук пари можуть потрапляти в навколишнє середовище. Причиною є, серед іншого, низька температура кипіння та високий тиск пари.

Тому займисті рідини не слід зберігати поряд:

• відкрите полум'я
• джерела тепла
• гарячі поверхні
• іскроутворюючі пристрої
• непридатні електричні установки
• сильні окислювачі

зберігатися

Залежно від продукту та кількості може знадобитися відповідна шафа безпеки. Додаток TRGS 510 містить вимоги до шаф безпеки та їх вентиляції.

Чи підходить холодильник як місце зберігання?

Звичайний побутовий холодильник не обов'язково підходить для зберігання займистих хімікатів. Електричні компоненти всередині можуть бути джерелом запалення.

Якщо займиста речовина потребує прохолодного зберігання, необхідно перевірити, чи використовуване обладнання технічно придатне для цієї мети та дозволене до експлуатації.

Речовини, що реагують з водою, та вологочутливі речовини

Деякі хімікати реагують з водою або вологістю повітря. При цьому можуть утворюватися:

• теплота,
• займисті гази,
• їдкі пари,
• тиск,
• небезпечні продукти розкладу.

Такі продукти необхідно зберігати в сухому місці та захищати від контакту з водою.

Це, зокрема, означає:

• закривайте контейнери одразу після використання,
• не зберігайте під водопровідними трубами,
• перевіряйте відстань до раковин та зон спринклерів,
• не використовуйте вологе обладнання,
• негайно замінюйте пошкоджені закриття,
• використовуйте відповідні осушувачі лише відповідно до специфікації продукту,

«Зберігати в сухому місці» означає не лише те, що полиця візуально суха. Висока вологість повітря та часте відкривання також можуть впливати на якість продукту та безпеку.

Для речовин, що реагують з водою, також необхідно перевірити, чи вода непридатна як засіб гасіння. Цю інформацію ви знайдете в розділі 5 паспорта безпеки.

Токсичні та небезпечні для здоров'я речовини

Токсичні, канцерогенні, мутагенні для статевих клітин або репротоксичні небезпечні речовини потребують особливої уваги.

Можливі заходи захисту:

• доступ лише для уповноважених осіб,
• закрите зберігання,
• чітко позначені зони зберігання,
• документовані запаси,
• якомога менші запаси,
• безпечні процедури вилучення,
• окреме зберігання харчових продуктів та кормів,
• швидка доступність паспортів безпеки.

Постанова про небезпечні речовини містить додаткові вимоги щодо захисту та документації для певних особливо небезпечних для здоров'я речовин.

Зберігання також має запобігати зловживанню або неправильному використанню. Тому вільно доступна полиця в загальному приміщенні непридатна для багатьох небезпечних речовин.

Контейнери, маркування та піддони для збору

Хороша сегрегація втрачає свою користь, якщо контейнери негерметичні, неправильно марковані або невідповідні.

Тримайте контейнери закритими

Контейнери з хімікатами повинні залишатися закритими, коли з них не вилучають продукт. Це зменшує:

• випаровування,
• поглинання вологи,
• забруднення,
• неприємний запах,
• ненавмисне розливання.

Закривні контейнери повинні забезпечувати безпечне зберігання, обробку та транспортування.

Ніколи не переливайте в контейнери для харчових продуктів

Пляшки з-під напоїв, банки з-під варення або коробки для їжі не є відповідними контейнерами для хімікатів

Вони несуть кілька ризиків

• плутанина з харчовими продуктами
• недостатня хімічна стійкість
• невідповідні закривачі
• відсутність маркування
• неконтрольовані реакції з пакувальним матеріалом

Етикетки повинні залишатися читабельними

На контейнері має бути чітко видно, що в ньому знаходиться

Рукописні скорочення на зразок «кислота», «миючий засіб» або «розчин А» не є достатніми. Залежно від виробничої ситуації необхідні, зокрема

• чітка назва продукту
• концентрація
• маркування небезпеки
• дата розливу
• відповідальна особа/підрозділ
• за наявності термін придатності або дату перевірки

Вибирати відповідні піддони

Піддон повинен утримувати рідини, що витікають. Тому він має бути

• достатньо великим
• хімічно стійким
• герметичним
• стійким
• легко контрольованим

бути

Несумісні продукти не повинні використовувати один і той самий піддон. Інакше вони змішаються під час витоку

Зберігати хімікати в робочому приміщенні

Робоче приміщення не слід автоматично використовувати як склад хімікатів

Згідно з Регламентом про небезпечні речовини, їх можна зберігати лише за умови, що це сумісно із захистом працівників і використовуються відповідні засоби

Для щоденних потреб це означає

• тримати на робочому місці лише необхідну кількість
• повертати запаси до відповідних зон зберігання
• не розміщувати ємності на шляхах евакуації
• не зберігати хімікати постійно у витяжці
• закріплювати шафи та стелажі від перекидання
• не зберігати важкі контейнери вище рівня плечей
• Не ставити пляшки безпосередньо на підлогу
• Тримати проходи та робочі шляхи вільними

Лабораторна витяжка — це перш за все технічне робоче місце. Якщо там постійно зберігати численні пляшки, потік повітря може порушитися, а потенційна небезпека під час інциденту зросте

Типові помилки при зберіганні хімікатів

Поміщати всі кислоти в одну спільну секцію

Деякі кислоти мають додаткові окислювальні або інші реакційні властивості. Загальна назва «кислота» не підходить для сумісного зберігання

Сортувати лише за піктограмами GHS

Одна і та ж піктограма може позначати різні небезпеки. Додатково слід враховувати H-фрази, клас зберігання, реакційну здатність та паспорт безпеки

Розташовувати небезпечні речовини в алфавітному порядку

Алфавітне сортування є наочним, але може розмістити несумісні продукти поруч

Хімічна сумісність має пріоритет над алфавітним порядком

Не зберігайте несумісні речовини одна над одною

Ємність, що протікає, може капати на хімікат, що зберігається нижче. Тому кислоти, луги та окислювачі не повинні знаходитися в несприятливому вертикальному розташуванні.

Утилізувати оригінальну упаковку

Після переливання часто відсутні важливі маркування. Крім того, новий контейнер може бути недостатньо стійким.

Не перевіряти розпочаті ємності

Кришки, ущільнення та упаковка можуть з часом пошкоджуватися. Регулярно перевіряйте:

• корозія,
• зміна кольору,
• утворення кристалів на кришці,
• роздуті контейнери,
• крихкі пластикові поверхні,
• пошкоджені етикетки,
• незвичайний запах.

Придбати аварійні матеріали лише після витоку

Засоби для зв'язування, збірні контейнери та відповідне захисне обладнання повинні бути наявні перед тим, як продукт буде зберігатися або використовуватися.

Залишати старі та невідомі хімікати

Немарковані або непотрібні ємності підвищують ризик. Невідомі речовини не слід відкривати, переливати або змішувати з іншими залишками.

Контрольний список для безпечного зберігання

Перевіряйте для кожного новозбереженого продукту:

• Чи речовина однозначно маркована?
• Чи актуальний та доступний паспорт безпеки?
• Які умови зберігання згадує розділ 7?
• Які несумісні матеріали згадує розділ 10?
• Які піктограми небезпеки та H-речення застосовуються?
• Чи підходить контейнер для цього продукту?
• Чи потрібно захищати продукт від світла, тепла або вологи?
• Чи можна зберігати разом із сусідніми речовинами?
• Чи потрібен окремий піддон для збору?
• Чи є піддон для збору хімічно стійким?
• Чи виключені джерела запалювання?
• Чи достатньо провітрюється зона зберігання?
• Чи захищений продукт від несанкціонованого доступу?
• Чи зберігаються лише необхідні кількості в робочому приміщенні?
• Чи є засоби для зв'язування та аварійне обладнання?
• Чи регулярно перевіряються контейнери та зони зберігання?

Безпечне зберігання хімікатів починається не з покупки додаткової шафи. Воно починається з чіткої інвентаризації: Які речовини присутні, які властивості вони мають і що може статися при спільному витоку?

Лише після цього можна вирішити, які продукти можуть стояти разом, які потребують окремих зон збору, а які повинні зберігатися повністю окремо.

На ChemMarkt.de ви знайдете хімічні реагенти та технічну сировину з детальними характеристиками продуктів. При кожному зберіганні звертайте увагу на маркування, паспорт безпеки продукту та вимоги, що діють для вашого підприємства.